Що брати у подорож? Лише зручні костюми, сорочки та сукні

Ким бути, аби подорожувати безкоштовно?

Незвичайні герої завітали до блогу Nine

От коли відкриваються дверцята і ми відчуваємо на собі її пильний погляд, всі сусіди по темній коморі затамовують подих. Ця людина зараз зробить важливий вибір, який обернеться великими пригодами, та лише для невеличкої частини з нас. І хоча нависає тиша, можна почути, як у повітрі ніби бринить: “Обери мене, обери мене…”

Впевнено можна сказати, що з-поміж нас спокійні лише дві групи. Перша – теплі светри та пуховики, бо їм світить хіба що прогулянка Києвом напередодні чергового відльоту. І вони це знають і вже змирилися. Друга група – це ми. Одяг Nine. Ми точно знаємо:  куди б вона не вирушила цього разу, для нас точно знайдеться місце у її валізі. Залишається лише вгадати найприємніше:  куди ж ми поїдемо цього разу?

Ну а вам, читачам блогу, радимо – зробіть запашну каву, беріть щось смачненьке та влаштовуйтеся зручніше. Поки наша хазяйка, мандрівниця та сценарист-сторітеллер Інесса готується тут, на Балі, підкорювати байк аби подорожувати островом, ми – її речі, створені брендом Nine, розповімо про всі пригоди, у яких супроводжуємо її вже багато місяців у подорожах.

Поки вона там з’ясовує, скільки в неї друзів по всьому світу, один з наших – костюм Nine –  насолоджується краєвидами Провансу.

Неймовірні історії квіткової сорочки Nine

Я шкодую, що сорочкам не видають паспорти і не дозволяють заводити Instagram. У шапці свого профілю я б написала: “Тревел-сорочка. Відвідала Більше  п’ятнадцяти країн. Співпраця – в Директ”.

“Шалений політ! Шалена гойдалка на шоколадній фабриці на Балі. А сорочки можуть сивіти? Якщо що, я буду першою. Проте… можна ще разок політати?”

“Бачите он-ту гору? То Lion’s Rock на Шрі-Ланці. Туди лізуть усі туристи. А ми пішли на меншу, із смішною назвою Піндурангала. Там останні декілька метрів треба над прірвою повзти. Ну, то ми не розкажемо. Проте який краєвид!”

А найшаленіша історія, яка зі мною трапилася, – це коли ми приїхали до в’єтнамського Хойану. Таке файне містечко, мов іграшковий будиночок. Та якби я знала, що моя хазяйка замислила, попросилася б залишитися в Києві! Бо вона сіла на велосипед – і гайда крізь шалений місцевий трафік! До траси! А я вам ще по секрету скажу:  вона з велосипедом не дуже товаришує. І всі ці перехрестя – мама рідна! Там же їдуть кому як хочеться. І так хвилин сорок. Я вже думала:  все, тут і помру.

Аж раптом її велосипед вивіз нас із завантаженої небезпечної траси просто до моря! Ви собі уявіть… безлюдний пляж, високі хвилі, вітер. Це я вперше в житті побачила Південно-Китайське море.

А потім ми гуляли Хойаном, серед магічних ліхтариків. Вона їла якісь овочеві роли, просто сидячи на тротуарі, а я роздивлялася колоніальні будинки і думала: “Якщо заради цього треба пережити ту жахливу трасу,  я згодна. Давайте ще”.

Dolce vita блакитної сукні

Я як інколи послухаю розповіді сорочки, аж очі на лоб лізуть. Певно, я настільки витончена і ніжна, що мене брали до Європи, а не до Азії. Усілякі там нічні автобуси В’єтнамом, небезпечний перехід кордону до Камбоджі, шалений трафік Гонконгу чи безлюдні стежки до водопадів на Балі – це не моє, от чесно.

Моє – це лавандове морозиво в Монако. Розкішне узбережжя Ніцци. Запашна кава у Провансі.

Проте є і в мене одна пригода. Я цього ще ніколи нікому не розповідала, бо це була наша з нею таємниця. Моя власниця не хотіла, аби хтось хвилювався, так коли ввечері поверталася серпантинами з Монако до Екс-ан-Провансу, в її машині щось сталося з гальмами. Вони заскрипіли і страшенно перегрілися. Ми ледь їхали, аби  не набирати зайвої швидкості і потім не гальмувати.

Я пам’ятаю, вона зупинилася дорогою, виснажена цією боротьбою, і вийшла перевести подих. Нікого навкруги. Тільки я, вона, автівка з пасажирами і небо. Яке неймовірне над горами у Провансі небо! Таке, яке ніколи в місті не побачиш. Воно нас тоді дуже зарядило. І ми доїхали додому.

А наступного дня вона вдягла мене, аби поїхати до якогось найближчого французького механіка. І знаєте що? Відремонтував машинку, а грошей не взяв. Я ж вам кажу:  я така витончена сукня, що неможливо встояти!

Хочеш, аби брали скрізь? Народись костюмом

Я один з перших жіночих костюмів, створених Nine. І я цим пишаюся. А ще пишаюся тим, що, незалежно від напрямку,  я завжди у її валізі. Разом ми відвідували гору Олімп у Греції та носилися скутерами  Сінгапуром. Варили щойно куплені на венеціанському риночку мідії в маленькій квартирці на Кампо Сан-Поло і куштували найсмачнішу каву у Ханої, що у В’єтнамі.

Я ніколи не питаю її, чому вона може на декілька місяців вирушити у подорож. Просто радію, що бере мене з собою, і я можу бачити, яка вона щаслива. Навіть коли ледь не втрачає свідомість від спеки у маленькому храмі Та-Промх у Камбоджі, що його майже з’їли джунглі. Навіть коли сконцентровано мовчить, керуючи автівкою у незвичному лівосторонньому русі Таїланду. Навіть коли думає, де б його припаркуватися на маленьких вуличках румунського містечка Брашов. Бо в кінці дня вона сідає десь у кафе, видихає і каже: “Це був неймовірний день. Дякую, всесвіту, що можу бачити більше”.

Від Інесси:

Дякую, Nine, що якими б шаленими не були мої подорожі і де б мене не закинуло, в одному я можу бути впевнена на всі 100% – в тому, що виглядатиму жіночно. Навіть на байку, на який я вперше сяду за декілька хвилин тут, на Балі, бо треба ж колись вчитися. Інакше як знайомитися з цим магічним островом?

Nine щасливий ділитися надихаючими історіями клієнток, бо для кожної з них “Ти можеш більше” – це не просто слоган бренду, а стиль життя.

Текстовий контент: @inessa_rezanova

Фото-контент: @natalie_rezanova